22 грудня 2011 року Верховна Рада України ухвалила Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо прав інвалідів”.

Законом приведено законодавство України, яким регулюються питання захисту прав і інтересів осіб з інвалідністю, у відповідність з положеннями Конвенції ООН про права інвалідів.

Законодавчим актом внесено низку змін до законів "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та "Про реабілітацію інвалідів в Україні" щодо приведення термінів у відповідність до норм Конвенції, зокрема, визначення у новій редакції поняття "інвалідність" та "інвалід" виходячи із соціальної, а не з медичної моделі інвалідності; забезпечення інклюзивного навчання інвалідів з урахуванням індивідуальних потреб; підвищення статусу та подальший розвиток жестової мови; забезпечення субтитрування та сурдоперекладу теле- і радіопередач та програм тощо.

Зокрема, законом встановлено, що діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у: виявленні, усуненні перепон і бар´єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об´єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу (далі - об´єкти фізичного оточення), транспорту, інформації та зв´язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту; охороні здоров´я; соціальному захисті;забезпеченні виконання індивідуальної програми реабілітації інвалідів; наданні пристосованого житла; сприянні громадській діяльності.

Згідно з законом, соціальний захист інвалідів є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей інвалідів нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.