Deaf & Law 

UKRAINE, KYIV 

Ми раді вітати Вас на офіційному веб-сайті "Deaf & Law" Громадської організації "Спілка нечуючих юристів" (м.Київ). Цей сайт для всіх, хто цікавиться питаннями права інвалідів з вадами слуху в Україні. (Сайт створено 19.I.2007 та поновлено сторінку 25.VI.2011).

Громадська організація "Спілка нечуючих юристів" (м.Київ) - Об'єднання громадян - юристів з порушенням слуху та мови для сприяння розвитку та зміцнення інституту особливої категорії юристів в Україні, підвищення рівня правової допомоги, що надається зазначеним юристам, підвищення їх ролі та авторитету в суспільстві і задоволення та захист прав та інтересів членів Спілки.

Новости

00:00

Судова практика з питань захисту прав глухих: про визнання відмови УСЗН протиправними та зобов'язання поновити статус члена сім‘ї померлого ветерана в

Оболонський районний суд м.Києва за позовом Особи-1 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання відмови Управління протиправними та зобов‘язання поновити статус члена сім‘ї померлого ветерана війни (адміністративна справа №2а-45/11).

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 травня 2011 року Оболонський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді - Тітова М.Ю.

при секретарі - Івановій І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Особи-1 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації про зобов'язання встановити статус члена сім'ї померлого ветерана війни, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації про зобов'язання встановити статус члена сім'ї померлого ветерана війни.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він має вади слуху в 1972 році закінчив Київську спеціальну школу-інтернат №6 для глухих дітей. Його батько Особа-2, 1914 року народження, помер 02.02.1995 року.

16.10.1980р. коли йому було 18 років було встановлено Печерською міжрайонною соціально-експертною комісією м.Києва інвалідом 3 (третьої) групи з дитинства, довічно. Після чого Печерським районним віддлом соціального забезпечення м.Києва йому було призначено пенсію як інваліду з дитинства. Оскільки позивач є інвалідом з дитинства третьої групи, і отримує пенсію по інвалідності відповідно до чинного законодавства, має право на пенсію в зв'язку із втратою годувальника і державну пенсію одночасно.

13.01.2009р. він звернувся до відповідача з письмовою заявою про встановлення статуса сім'ї померлого батька, колишнього військовослужбовця - ветерана війни (про видачу посвідчення "Член сім'ї загиблого") разом з переліченими додатками: копія паспорту, копія ідентифікаційного номера, копія свідоцтва про народження, копія свідоцтва про смерть батька, копія довідки МСЕК про інвалідність, висновок ЦЛВК Міноборони України про те, що послужило причиною смерті батька 2 лютого 1995 року - поранення, повторні контузії головного мозку, захворювання і причина смерті, так, пов'язані з захистом Батьківщини, копія посвідчення учасника війни, але Управління відмовилося встановити статус, посилаючись на відсутність підтвердження висновку про час настання інвалідності позивача.

За направленням Управління Пенсійного фонду в Оболонському районі м.Києва про визначення часу настання інвалідності 23.03.2009р. позивача було визнано Подільською міжрайонною соціальною комісією м.Києва інвалідом з дитинства до досягнення повноліття (за діагнозом: “міг бути визнаний інвалідом з дитинства до досягнення повноліття”).

Але крім того, з вимогою відповідача про проведення переогляду часу настання інвалідності, він був змушений звернутися до Подільської міжрайонної МСЕК м.Києва і було переписано висновок про час настання інвалідності в наступній редакції: “міг бути визнаний інвалідом з дитинства до 18 років”.

Проте такий висновок і підстави відмови Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації суперечать чинному законодавству, оскільки відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” позивач має відношення до членів сім'ї, які стали інвалідами до досягнення повноліття, та ще підтверджується наданою довідкою МСЕК про інвалідність і висновками МСЕК про час настання інвалідності.

Просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його поновити йому статус члена сім)' померлого ветерана війни з 16.05.2010р.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі, просили задовольнити.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач як інвалід 3 групи з дитинства перебуває на обліку у відповідача і отримує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”.

Позивач звертався до відповідача із заявою про встановлення статусу особи, на яку поширюється Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Відповідачем відмовлено позивачу, у зв'язку з тим, що ним не надано довідку, видану органами МСЕК, про визнання інвалідом до досягнення повноліття.

З довідки серія А-00 №000000 від 16.10.1980 року вбачається, що позивач має діагноз глухонімота, встановлена група інвалідності - третя, причина інвалідності - інвалід з дитинства.

Відповідно до висновку про час настання інвалідності від 23.03.2009р. під час огляду встановлена у позивача глухонімота з народження, комісія вважає, що позивач за діагнозом глухонімота міг бути визнаний інвалідом з дитинства.

Згідно п.1 ст.10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” чинність цього Закону поширюється на сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів. До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать зокрема діти, які мають свої сім‘ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття.

Осколкове поранення потилично-тім'яної області, множинне осколкове поранення лівого стегна, правої гомілки, лівого плеча і трьох пальців лівої кисті, повторні контузії головного мозку рядового у відставці Особи-2, 1914 року народження (який є батьком позивача), послужило причиною його смерті 02.02.1995року - поранення, повторні контузії головного мозку, захворювання і причини смерті, пов'язані із захистом Батьківщини відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва №904 від 17.12.2008р.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини а саме те, що позивач є інвалідом з дитинства, його батько помер внаслідок поранення, повторних контузій головного мозку, одержаних під час захисту Батьківщини, а тому позивач є особою на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

З викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-12, 86, 158-163 КАС України, -

постановив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації встановити Особі-1 статус особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з 16.05.2010р.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

 

Адвокат Тимошенко В.А., який має вади слуху, і носієм жестової мови, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності, брав участь у цій справі. Незважаючи на упереджене або скептичне ставлення сурдоперекладачів та керівників УТОГ до сумнівної професійної діяльності нечуючого представника та кінцевий результат, судом було задоволено адміністративний позов.

 

Администратор / administrator

Имя отправителя *:
E-mail отправителя *:
Тема письма:
Текст сообщения *:
Код безопасности *:


statistics
Отправка SMS/MMS

 © deafconsul

Конструктор сайтов - uCoz